Нажимая на кнопку "Задать вопрос", я даю согласие на обработку персональных данных

Задать вопрос
Задать вопрос
  • Слово про похід Ігорів цитати до образу ярославни

    • 19 January 2021
    • Ответ оставил: katerina38965

    Жіноча доля... Споконвіків призначенням жінки вважалося бути берегинею. Народжувати й виховувати дітей, берегти домашнє вогнище, працювати в полі, догоджати чоловікові, бути охайною і красивою. Прості жінки виконували цю місію з честю. Княгиня Ярославна з вищого світу, але й на її долю лягли нелегкі випробування. Єфросинія Ярославна — дочка Ярослава Володимировича галицького, друга дружина Ігоря, який одружився з нею 1184 року. Ярославна закохана в свого чоловіка, і ось цього щастя подружнього життя їй відведено лише один рік, бо уже в 1185 році Ігор вирушив у похід на половців і потрапив у полон. Як же тяжко молодій жінці відривати від серця свого милого і проводжати, може, на вірну смерть!

    Але вона свідома того, що її чоловік — князь, полководець, воїн. Жінка повинна мужньо винести це горе, ще й подати приклад жінкам дружинників.

    З тривогою чекає вона звісток із поля бою, радіє першим перемогам Ігоря. Але ось страшна звістка: військо розбито, а її милий ладо у полоні. Ярославна не криється зі своїм горем, вона виходить на Путивлівський вал, у розпачі звертається до сил природи по допомогу.

    Взагалі, автор "Слова..." у поемі представляє нам природу як самостійну дійову особу.

    Вона може бути гнівною і лагідною, але завжди діючою, рухливою, олюдненою. Звертається до неї Ігор, коли потрапляє у полон:

    О Донець-ріко!

    Не мало тобі слави,

    Що носив ти князя на хвилях,

    Стелив йому траву зелену

    На берегах срібних...

    Донець вступає в діалог з Ігорем:

    Княже Ігорю!

    Не мало тобі слави,

    Кончакові досади лютої,

    А Руській землі веселощів!

    Звертання Ярославни залишаються без відповіді, але природа все ж допоможе Ігореві втекти з полону.

    Автор із величезною любов'ю, симпатією, замилуванням описує нам цю жінку-страдницю в невеликому епізоді. Який же треба мати талант, щоб на одній сторінці так детально виписати цей образ, що він вважається за поетичною красою найславетнішим, оповитим особливою ліричністю образом у світовій літературі! Митець застосовує ніжні поетичні вирази: чайка-жалібниця, зозуля, плаче-тужить. Мова її емоційна, пройнята патріотизмом. Вона й політично свідома жінка, бо оплакує не тільки Ігоря, але й воїнів, дружину, співчуває руським жінкам:

    Як та чайка-жалібниця

    Стогне вона вранці-рано.

    Вірить Ярославна у чудодійну силу Каяли-ріки, яка може зцілити рани князя:

    Омочу бобровий рукав

    У Каялі-ріці,

    Обмию князеві криваві рани

    На тілі його дужому!

    В українській художній літературі та у фольклорі ми часто зустрічаємо на визначення жіночої долі порівняння жінки з тополею, калиною, чайкою, зозулею. Ці дві пташки символізують трагічну долю жінки. Автор "Слова..." саме їх і використовує. Ярославна готова полетіти зозулею, чайкою в саме пекло, аби тільки врятувати Ігоря.

    Увесь монолог Ярославни складається з риторичних звертань і запитань, у яких вона вихваляє всесильність природи, а іноді навіть здатна на дорікання, що та перешкоджає князеві і дружині:

    О вітре, вітрило!

    Чому, господарю, силою вієш?

    Чому мечеш ворожі стріли

    На крилах своїх легких

    Проти воїнів мого милого?

    До Дніпра-Славутича вона звертається як до могутньої стихії:

    Принеси ж ти, господарю,

    До мене мого милого,

    А не слала б я сліз йому ревних

    На море пораненьку!

    Як же треба любити свого судженого, щоб так відчайдушно, розпачливо вимолювати йому життя не у людей, а у сил природи! Це відчай, остання надія. І вже вимучившись благаннями, жінка звертається до наймогутнішої сили — Сонця:

    Чому ж, сонце-господарю,

    Простерло гаряче своє проміння

    На воїнів мого милого

    У полі безводному,

    Спрагою їм луки посушило,

    Тугою сагайдаки склепило!

    І природа ніби схаменулась від цих щирих заклинань, ніби зглянулась на душевну красу цієї жінки, що природа навіть не байдужа до її туги:

    Опівночі море заграло,

    Мла іде стовпами-вихрами,

    Ігореві-князю бог путь являє

    Із землі Половецької

    На землю Руську.


    • НЕ НАШЛИ ОТВЕТ?
    Если вас не устраивает ответ или его нет, то попробуйте воспользоваться поиском на сайте и найти похожие ответы по предмету школьной программы: литература.
    На сегодняшний день (03.09.2026) наш сайт содержит 192074 вопросов, по теме: литература. Возможно среди них вы найдете подходящий ответ на свой вопрос.
  • Нажимая на кнопку "Ответить на вопрос", я даю согласие на обработку персональных данных

    Ответить на вопрос

Последние опубликованные вопросы

Вернут ли беззаботность сила веры которыми обладаешь в детстве? Вернут ли беззаботность сила веры которыми обладаешь в детстве? Почему старик в чулме озлоблен на русских(кавказский пленник Як я разумею что такое шчасце Што дала мне давняя литература анализ 3 сказок Салтыкова-Щедрина (тематика, проблематика, идея) ДАМ 55 БАЛЛОВ Расскажите о воспитании Евгения Онегина в доме родителей Какой из наук более всего овладел Евгений Онегин? Каким был типичный распорядок дня для людей круга и возраста Евгения Онегин... кашыктасын туган жер олениндеги автор бейнесин аныкта​ дайте краткий ответ на вопрос: притча о блудном сыне адресом отца или детям ?​ күлтегіннің ерліктері 3 -4 сойлем пж​ B) Из длого эпизода найди и подчеркни предложение, выражающееглавную мысль эпизода4. И от они на пороге дома светлячка,Какое счастье, какая радость оказаться в теплом, уютном доме светлячка!Хозяин ... Нужно прочитать роман Гончарова "Обломов". Написать сочинение на тему: " К чему может привести душевный разлад?" В качестве аргумента использовать пьесу Островского " Гроза". 2
*{ message }*